біопсійно-секційний курс
Вибіркова навчальна дисципліна для студентів-медиків (за освітньо-кваліфікаційним рівнем «Магістр») на V курсі
Тривалість: 90 годин (3 кредити), з них: 30 години практичних/клінічних занять, 60 годин самостійної роботи студентів (СРС)
Навіщо вивчати?
Цей курс:
- закладає основи знання про організацію патологоанатомічної служби та її призначення
- знайомить студентів з патоморфологічними методами діагностики патологічних процесів та захворювань
- тлумачить значення клініко-анатомічного аналізу для розуміння обставин виникнення захворювань, особливостей їх перебігу, причин та механізмів смерті, структурних основ одужання, ускладнень та наслідків у причинно-наслідкових співвідношеннях
- допомагає визначати структуру клінічного та патологоанатомічного діагнозів (основне захворювання, ускладнення його, супутні захворювання, причина смерті), а також інші поняття нозології: комбіноване основне захворювання, конкуруюче, поєднане та фонове
- знайомить та навчає роботі з Міжнародною статистичною класифікацією хвороб
Частина 1
Завдання і методи патологоанатомічної служби та її місце у системі охорони здоров'я. Основна патологоанатомічна документація. Побудова патологоанатомічного діагнозу. Патоморфоз, ятрогенія (друга хвороба)
Тема 1: Завдання і методи патологоанатомічної служби та її місце у системі охорони здоров'я. Основна патологоанатомічна документація.
1. Структура патологоанатомічної служби в Україні.
2. Мета і завдання патологоанатомічної служби України.
3. Порядок розтину хворих, які померли в лікувальних закладах.
4. Порядок розтину хворих, які померли вдома.
5. Структура та функції патологоанатомічного діагнозу.
6. Принципи побудови патологоанатомічного діагнозу.
7. Формулювання патологоанатомічного діагнозу.
8. Правила заповнення та видачі «Лікарського свідоцтва про смерть».
Тема 2: Побудова патологоанатомічного діагнозу. Патоморфоз, ятрогенія (друга хвороба)
1. Поняття про основне захворювання, його ускладнення, що супроводжують основне захворювання.
2. Визначення основного захворювання.
3. Визначення ускладнення основного захворювання.
4. Визначення супутніх захворювань.
5. Визначення безпосередньої причини смерті.
6. Поняття про комбіноване основне захворювання.
7. Патологоанатомічний діагноз. Складові патологоанатомічного діагнозу та патологоанатомічного епікризу.
8. Патоморфологічні основи реанімації та інтенсивної терапії, їх зв’язок з судово-медичною оцінкою змін органів та тканин.
Частина 2
Розтин померлого (клініко-анатомічний аналіз). Співставлення клінічного і патологоанатомічного діагнозів. Категорії розбіжності діагнозів. Лікарське свідоцтво про смерть. Лікувально-контрольні комісії та клініко-анатомічні конференції. Дослідження біопсійного та операційного матеріалу.
Тема 3: Розтин померлого (клініко-анатомічний аналіз). Співставлення клінічного і патологоанатомічного діагнозів. Категорії розбіжності діагнозів. Лікарське свідоцтво про смерть. Лікувально-контрольні комісії та клініко-анатомічні конференції.
1. Порядок розтину трупів у лікувально-профілактичних закладах.
2. Техніка патологоанатомічного розтину трупа.
3. Зовнішній огляд трупа.
4. Розтин порожнин тіла і виділення внутрішніх органів, їх макроскопічне дослідження.
5. Особливості розтину трупа немовляти, мертвонароджених.
6. Визначення критеріїв живонародженості, мертвонародженості, перинатального періоду.
7. Збереження органів після розтину, бальзамування і прибирання трупа
8. Документація щодо патологоанатомічного розтину померлих.
9. Протокол патологоанатомічного розтину та його складові частини.
10. Заповнення паспортної частини протоколу.
11. Патологоанатомічний діагноз. Складові патологоанатомічного діагнозу та патологоанатомічного епікризу.
12. Задачі патологоанатомічного епікризу.
13. Правила оформлення протоколу патологоанатомічного розтину.
14. Порядок заповнення та видачі лікарського свідоцтва про смерть.
15. Співставлення клінічного і патологоанатомічного діагнозів.
16. Категорії розбіжності клінічного і патологоанатомічного діагнозів.
Тема 4: Дослідження біопсійного та операційного матеріалу.
1. Правила дослідження біопсійного, операційного і цитологічного матеріалу.
2. Обсяг робіт, що рекомендуються для гістологічного і гістохімічного дослідження секційного і біопсійного матеріалу.
3. Як здійснюється забір та доставка об'єктів для дослідження в патологоанатомічне відділення.
4. Взяття та обробка матеріалу, отриманого з різних органів і патологічних утворень.
5. Роль сучасних морфологічних методів дослідження в діагностиці захворювань.
Додаткові джерела:
1. Хазанов А.Т., Чалисов И.Д. Руководство по секционному курсу. 3 изд. –М.: Медицина, 1984. – 176 с. 2. Яковцова А.Ф., Кондаков І.К., Марковський В.Д., Пісенько М.М. Клінічна патологічна анатомія. – Харків: “Гриф”. - 2004. - 288 с.